Час йшов. І графік нашого розпорядку дня(надійно захований у нагрудній кишені Даріо), показував що нас пора в дорогу. Ми йшли центром міста(як нам потім признався Chelsea який приєднався дещо пізніше), ми точно намотали кілометрів з 10…

Доречі я звичайно недуже пильно заглядав на дівчат, мене це «неболить”, так би мовити, але одна дівчина мого зросту немогла не привабити мене…

Місто затишне. Дізнався що у Харкові, виявляється є річка Харків(фантазія слабенька :) ). Були на канатній доріжці, весело було.