Якщо ви думаєте що я розпочну з того як ми виїжджали з Західної України, то…ви помиляєтеся :-D

А розпочну з того, як зародилася ідея… якось в ICQ мені і Купідону прийшла ідея виїхати на збірну у Харків, тим більше там є наші “Побратими”(авт. Купідон), які з радістю нам створять гарну компнію. Було майже відразу вирішено що потрібно спробувати поїхати.

Всі нюанси були залагоджені, особлива подяка хлопцям з Харкова(ХА! Думали зроблю поіменну рекламу???!!! А от і ні!!! ;-))) ) які організували придбання білетів, і теплий прийом!

А тепер і справді про від’їзд.

4:40 Ужгородський вокзал.

Через 15 хвилин старт…Старт довгого, інколи(це пізніше) важкого, але страшенно цікавого і заманливого виїзду на гру збірної України з хорватами у Харків. Купідон вирушив першим з усієї України на цей матч і паралельно на неофіційну здибанку гравців 7-40. В дорозі потрібно провести три з половиною доби, але це не лякає футбол-прогнозистів зі Західної України;-)

Через шість годин вже на Львівському вокзалі зустріч зі мною(Andriyko). Купі отримав порцію критики за забутий фотоапарат. Закупки товарів на дорогу відбувалось окремо(ось тому і залишилось багато). Обговорили прогнози синоптиків, і пішли на перон очікувати потяг Трускавесь-Харків.

Звичайно описувати наші умови перевезень пасажирів(тим більше у плацкартних вагонах!) думаю неварто... Але дещо все таки варто;)

Я мав місце на нижній боковій полці, а Купі на верхній. Вагон був заповнений, хоча контингент часто змінювався, зважаючи на те що їхало багато студіків, які виходили, і на їх місця заходили інші, цікаві особи.

Поряд нас їхала група вчителів з якоїсь(якихось?!) шкіл Харкова, які були в Тернополі на конференції. Звичанйо я думав що ці жіночки трішки більш стримані, але нечайно обернувшись побачив одну немолоду жіночку лише в нижній білизні, по мені пробіглись мурахи, і то багато:-D Ну, я звичайно неміг стриматися, і зробив зауваження(вчительці;-) ) що неможна так травмувати наші ще недуже міцні нерви і психіку))) на що отримав відповідь: - А КАВО МНЕ СДЕСЬ СТЕСНЯТСЯ. ПІсля цього питань небуло…

(Далі абзац без змін авторства Купідона)

Єдиний позитив у поїзді була дівчина Мирослава. Смуглява, чорні брови, ласкавий погляд, заворожуюча посмішка

Правда приїхавши з матчу у Львів, вона мене чекала(по дорозі в харків ми домовилися на зворотній дорозі зустрітися)...в залі очікування 2 години...потім ми ще сходили на каву(в 5-45 ранку!!!), ну і...напевно друзі)

Ну і я ще скажу кілька слів: Дівчина цікава, пофліртував(просто Купі сидів до неї спиною, хоча б десь мені поталанило!!!) потім коли вже був великий аншлг я запросив її сісти поруч. Ми спілкувались…потім провели, і я пішов вмиватися до сну. Правда ще мали повечеряти, але пізня трапеза перенесена була на годину, бо ще прийшлось спілкуватися з якимось львівським хулом. Розказував про махачі і т.д. Потім нарешті ми поїли(паралельно споживалося пиво), і нарешті ми повлягалися…

…скрепіт вагону….І ХРАП якоїсь жіночки((((

ООО…відчувається що не наша місцевість. Якась сірість….хоча можливо це проявлялась туга за рідною землею??!!